Культура і мистецтво у сучасному світі | 卷:0 |
Абсолют, ідея, ідеал у філософській традиції | |
Illarion Lehenkyi1  | |
[1] Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Київ; | |
关键词: світ; людина; абсолют; рефлексія; філософія; культура; всеєдність; | |
DOI : 10.31866/2410-1915.20.2019.172418 | |
来源: DOAJ |
【 摘 要 】
Мета дослідження – eксплікувати категорію «абсолют» у філософській рефлексії якграничну настанову культуротворчості, мистецтва. Об’єктом наукового дослідженняє єдність філософської та культурологічної рефлексії, предметом науковогодослідження є категорія «абсолют» у філософській рефлексії. Методологія дослідженнябазується на культурно-історичній реконструкції абсолюту як безумовного,необмеженого принципу, як філософської категорії, яка визначає основу світобудови,повноту буття і досконалість світу. Для цього були використані методи аналізу тасинтезу, структурний метод, системний та компаративний підходи. Наукова новизнаполягає у тому, що визначені онтологічні означувані абсолюту: основа, повнота якпевна ціннісна метрика (інтенсивної та екстенсивної) вдосконалення світу людини,прагнення досягти найвищого ступеня гармонії, яка рефлектується в єдності людиниі світу. Висновки. Отже, можемо стверджувати, що після Другої світової війнифілософи відкрили світ екзистенційної нескінченності буття, коли К. Яперс починаєговорити про метафізичну провину, а ще більш відверто це засвідчив М. Бубер,який стверджує, що прадистанціювання як ставлення людини до Бога є основоюставлення людини до людини. Ці філософи породжують такі ходи думки в філософії,які, безумовно, стосуються Абсолюту як ідеалу. Зауважимо, що питання про Абсолютє нескінченним, як і питання про сутність філософії в її традиції, але воно має своєядро, яке корениться в тому, що телеологія як цілепокладання у людському буттізнаходить свою завершеність у теоцентризмі, діалозі або полілозі з Абсолютом,зустрічі з великим Іншим. Думка-зустріч феноменологічно чітко структурована якконституювання «Я» і світу одночасно, як конституювання Абсолюту. Це дає надіюі бентежить одночасно, допомагає зрозуміти, що існування «Я» в іншому, інобуття –це певна відчуженість як інобуття «Я» музиканта, виконавця, композитора, філософа.
【 授权许可】
Unknown