Абсолют, ідея, ідеал у філософській традиції

Культура і мистецтво у сучасному світі

卷:0

Illarion Lehenkyi¹ 

[1] Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Київ;

关键词: світ;    людина;    абсолют;    рефлексія;    філософія;    культура;    всеєдність;   

DOI  :  10.31866/2410-1915.20.2019.172418

来源: DOAJ

【 摘 要 】

Мета дослідження – eксплікувати категорію «абсолют» у філософській рефлексії якграничну настанову культуротворчості, мистецтва. Об’єктом наукового дослідженняє єдність філософської та культурологічної рефлексії, предметом науковогодослідження є категорія «абсолют» у філософській рефлексії. Методологія дослідженнябазується на культурно-історичній реконструкції абсолюту як безумовного,необмеженого принципу, як філософської категорії, яка визначає основу світобудови,повноту буття і досконалість світу. Для цього були використані методи аналізу тасинтезу, структурний метод, системний та компаративний підходи. Наукова новизнаполягає у тому, що визначені онтологічні означувані абсолюту: основа, повнота якпевна ціннісна метрика (інтенсивної та екстенсивної) вдосконалення світу людини,прагнення досягти найвищого ступеня гармонії, яка рефлектується в єдності людиниі світу. Висновки. Отже, можемо стверджувати, що після Другої світової війнифілософи відкрили світ екзистенційної нескінченності буття, коли К. Яперс починаєговорити про метафізичну провину, а ще більш відверто це засвідчив М. Бубер,який стверджує, що прадистанціювання як ставлення людини до Бога є основоюставлення людини до людини. Ці філософи породжують такі ходи думки в філософії,які, безумовно, стосуються Абсолюту як ідеалу. Зауважимо, що питання про Абсолютє нескінченним, як і питання про сутність філософії в її традиції, але воно має своєядро, яке корениться в тому, що телеологія як цілепокладання у людському буттізнаходить свою завершеність у теоцентризмі, діалозі або полілозі з Абсолютом,зустрічі з великим Іншим. Думка-зустріч феноменологічно чітко структурована якконституювання «Я» і світу одночасно, як конституювання Абсолюту. Це дає надіюі бентежить одночасно, допомагає зрозуміти, що існування «Я» в іншому, інобуття –це певна відчуженість як інобуття «Я» музиканта, виконавця, композитора, філософа.

【 授权许可】

Unknown