ВІРТУАЛЬНИЙ ОБРАЗ ТА ЙОГО ВІДПОВІДНІСТЬ СТВОРЕНИМ МАТЕРІАЛЬНИМ АРТЕФАКТАМ

Питання культурології

Тетяна Ігорівна Совгира¹ 

[1] Київський національний університет культури і мистецтв;

关键词: віртуальність;    віртуальний образ;    образотворче мистецтво;    уява;    артефакти;    віртуальна реальність;   

DOI  :  10.31866/2410-1311.36.2020.221064

来源: DOAJ

【 摘 要 】

Мета статті – дослідження поняття віртуального образу, створеного в уяві художника і його відповідності матеріальному інваріанту. Методологія дослідження базується на системному підході аналізу віртуального виміру мистецтва. У статті аналітичний метод застосовується для аналізу філософської, художньої, історико-культурної літератури за темою дослідження. Теоретично-концептуальний метод використовується для характеристики концептуально-термінологічної дослідницької системи, порівняльно- типологічний метод – для з’ясування відповідності віртуального образу, який формується в уяві людини, зі знайденими матеріальними артефактами. У роботі висвітлено концепцію Платона «про специфіку створення образів та симулякрів», положення «про категорію віртуальності» Фоми Аквінського та концепцію «психологічної ультраструктури мистецтва» С. Безклубенка (2015). Наукова новизна полягає в тому, що вперше досліджено відмінності між віртуальним зображенням і його матеріальним інваріантом, використовуючи приклади робіт Людвіга ван Бетховена, Леонардо да Вінчі і Рембрандта ван Рейна. Висновки. Доведено, що процес створення твору мистецтва починається з формування віртуального образу (проєкту) в уяві творця і завершується уречевленою формою первісного плану. Виробництво художнього твору, з моменту, коли його зображення народжується в уяві художника, до його втілення (матеріалізації) в певний продукт, а потім пошук його завершення у свідомості споживачів є складною психологічною ультраструктурою мистецтва. На прикладах відомих творів мистецтва з’ясовано, що кінцевий результат творчості часто не відповідає запланованому віртуальному проєкту.

【 授权许可】

Unknown