ОПОЗИЦІЯ «МИ – ВОНИ» В БРИТАНСЬКИХ ПРО-БРЕКЗИТІВСЬКИХ ГАЗЕТАХ НАПЕРЕДОДНІ РЕФЕРЕНДУМУ 2016 РОКУ

Записки з українського мовознавства

Мурад Жубайлі¹ 

[1] Київський національний університет імені Тараса Шевченка;

关键词: дискурс;    критичний дискурс-аналіз;    брекзит;    опозиція «ми – вони»;   

DOI  :  10.18524/2414-0627.2019.26.181503

来源: DOAJ

【 摘 要 】

В інформаційному просторі сучасного західного суспільства масс медіа виконують провідну функцію у формуванні суспільної думки та державної політики. Дослідження шляхів отримання влади за допомогою використання мовних засобів є метою критичного дискурс-аналізу. Саме цей метод використовується у статті для аналізу текстів британських ЗМІ, які грали ключову роль під час кампанії впливу на виборців, що проводилася прихильниками й опонентами виходу Великобританії зі складу Європейського Союзу в 2016 році і завершилася перемогою тих, хто пропагував так званий Брекзит. Матеріалом дослідження стали 42 статті на підтримку Брекзиту, виданих протягом 2016 року у п’яти найпопулярніших британських газетах. Аналіз газетних текстів виявив, що одним з основних прийомів, до яких вдавалися журналісти, належить прийом створення опозиції «ми – вони». Автори статей послідовно представляли суперечки навколо членства Великої Британії у Європейському Союзі як конфлікт інтересів простих британців (носіїв «британськості», національних цінностей та національної ідентичності) з інтересами глобальних та національних еліт. Назви таких статей перетворювалися у слогани з закликом повернути собі контроль над країною (напр., We want our country back), а у текстах таких статей зафіксовано багаторазове вживання особових та присвійних займенників першої особи множини we та our в контексті згадування славетної історії Британії та її визначного внеску в світову науку та культуру. Національна єдність протиставляється спробам домінування жадібного та некомпетентного європейського монстра, бюрократичної машини, яка грає на боці корпорацій та закордонних банків. Мовні одиниці у текстах статей належать до емоційної лексики з негативними конотаціями (dysfunctional club, dictatorial, wasteful, bullying, terrify), завдяки чому у читачів створюється відчуття загрози та безпосередній участі у конфлікті, що найяскравіше проявляється у заклику газети Your country needs you – vote LEAVE today.

【 授权许可】

Unknown