Оптимізація критеріїв відбору і планування природоохоронних районів Антарктики

Український антарктичний журнал

А. P. Fedchuk¹ 

[1] Державна установа Національний антарктичний науковий центр МОН України, бульв. Тараса Шевченка, 16, м. Київ, 01601;

关键词: природоохоронний режим;    критерії відбору;    антарктичні райони, що охороняються;    природоохоронне планування;   

DOI  :  10.33275/1727-7485.1(17).2018.43

来源: DOAJ

【 摘 要 】

Метою роботи є узагальнення практики застосування критеріїв відбору, принципів і пріоритетів, визначених на підставі правових актів Системи Договору про Антарктику, і розроблення на цій основі науково-обґрунтованих шляхів створення ефективної і репрезентативної системи районів природоохоронних Антарктики. Методика. Застосовано порівняльно-правовий метод та метод тлумачення правових норм для аналізу міжнародно-правових актів, які складають основу природоохоронного режиму Антарктики. Окремо проаналізовано звітні, робочі та інформаційно-довідкові матеріали щорічних Консультативних нарад Договору про Антарктику та їх робочого органу – Комітету з охорони навколишнього середовища. Результати. Проаналізовано визначення поняття природоохоронних районів у міжнародному та регіональному контекстах, завдання і принципи просторової охорони і управління наземного і морського середовища у районі дії Договору про Антарктику. Систематизовано критерії відбору та попередньої оцінки потенційних районів, які потребують особливого режиму охорони різної категорії, а також критерії екологічного ризику та практичної здійсненності. Показано, що подальшу оптимізацію розвитку мережі охоронних районів доцільно здійснювати на основі методу поетапного системного природоохоронного планування, який дозволяє створити комплексний і науково-обґрунтований режим комплементарних районів особливої охорони і управління із забезпеченням трьох ключових принципів: комплексності (охоплення як наземного так і морського середовища, а також районів, які зазнали антропогенного впливу і районів, незмінених людиною); репрезентативності (узгодженості із результатами еколого- та біогеографічного районування, виконаного на базі максимально повних просторових даних з біорізноманіття); та адекватності (вибору, залежно від конкретизованих природоохоронних завдань, найбільш доцільної категорії району – від суворої охорони до районів багатоцільового використання на базі функціонального зонування). Висновки. Отримані узагальнення і рекомендації покликані надати науково-методичне забезпечення планування ефективної і всеохоплюючої системи просторової охорони і управління для району наукових інтересів України в Антарктиці.

【 授权许可】

Unknown